ДРУГИЙ НОМЕР

МОЯ АВГУСТІНА

Моя Августіна

Гортаю сторінки звивистої стежини,

Бігаю пальцями по горизонту невивчених досі зірок.

Моя Августіна, дівчина з іншого виміру, гуляє містом першого сміху,

Першого дотику незграбних чорнил до жорстких сторінок,

Перших думок, що палають, мов зорі.



Палахкотіла моя Августіна яскравими фарбами —

Всі світлячки зібралися, щоб подивитися на мереживний небокрай.

Для мене, ти, Августіно, яскраві зорі над містом, заплутуєшся в думках.

І ранок прийде, забере мою Августіну, забере до наступної

Ночі, де зустрінусь з тобою я.



І вірою напрочуд божевільної думки,

Що десь на узбіччі невизнаних мною стежин,

Ти знайдешся в оплесках, Августіно, ти знайдешся в печатках, знайдешся десь на моїй Землі

І станеш там осередком всього, що не вивчив, чого не побачив раніше.

Моя Августіна — перша літня зоря.
Поезія