Моя Августіна
Гортаю сторінки звивистої стежини,
Бігаю пальцями по горизонту невивчених досі зірок.
Моя Августіна, дівчина з іншого виміру, гуляє містом першого сміху,
Першого дотику незграбних чорнил до жорстких сторінок,
Перших думок, що палають, мов зорі.
Палахкотіла моя Августіна яскравими фарбами —
Всі світлячки зібралися, щоб подивитися на мереживний небокрай.
Для мене, ти, Августіно, яскраві зорі над містом, заплутуєшся в думках.
І ранок прийде, забере мою Августіну, забере до наступної
Ночі, де зустрінусь з тобою я.
І вірою напрочуд божевільної думки,
Що десь на узбіччі невизнаних мною стежин,
Ти знайдешся в оплесках, Августіно, ти знайдешся в печатках, знайдешся десь на моїй Землі
І станеш там осередком всього, що не вивчив, чого не побачив раніше.
Моя Августіна — перша літня зоря.
Гортаю сторінки звивистої стежини,
Бігаю пальцями по горизонту невивчених досі зірок.
Моя Августіна, дівчина з іншого виміру, гуляє містом першого сміху,
Першого дотику незграбних чорнил до жорстких сторінок,
Перших думок, що палають, мов зорі.
Палахкотіла моя Августіна яскравими фарбами —
Всі світлячки зібралися, щоб подивитися на мереживний небокрай.
Для мене, ти, Августіно, яскраві зорі над містом, заплутуєшся в думках.
І ранок прийде, забере мою Августіну, забере до наступної
Ночі, де зустрінусь з тобою я.
І вірою напрочуд божевільної думки,
Що десь на узбіччі невизнаних мною стежин,
Ти знайдешся в оплесках, Августіно, ти знайдешся в печатках, знайдешся десь на моїй Землі
І станеш там осередком всього, що не вивчив, чого не побачив раніше.
Моя Августіна — перша літня зоря.