МОЄ ЛІТО

Моє літо


блукаю

у лісі

шукаю

світло

гасила

вогнище

правдивості

посипаючи

попелом телефон

скроні туляться

намагаючись

відновити

малюнок

геометрії почуттів

вигинаються

пентаграмою

посмішок

поспіхом

кидаю

речі у валізу

залізниця чекає

втечі моєї

суничний сік

розповідає

казки

зберігаючи

таємницю

підставляю долоні

намагаючись

привітатись з дощем


***


Уламок битого срібла.

Дзвінок оператора

В літо…


***


інтерес

червоних спалахів

приховує

сірий серпень

ночі

малює

квіти

візерунками

божих тваринок

танцюючі ящірки

каміння

спливає

жовтими ротами

останніх поверхів

безмежжя


***


витерті

знежиреним

днем

відображення

котячими лапками

на пазлах реальності

дарують

білі троянди

хмарин


***