Метод чанкінг — розділяй і володарюй.
Чим він стане в пригоді письменникам?
В щоденній рутині набуває обертів поняття й метод — «чанкінг». До побутового використання, чанкінг застосовувався в контексті нейролінгвістичного програмування (НЛП).
Звідки ноги ростуть?
Психіка сприймає великий обсяг інформації як складну задачу, проблему і чинить опір. Це явище називається інформаційним перевантаженням (англ. information overload) і може призводити до стресу, тривоги та втрати продуктивності у вигляді прокрастинації та інших способів уникання. Тому чанкін дієвий спосіб оминути психологічні захисти.
Ми беремо собі на творчу кухню що вже працює у вузькопрофільних спеціалістів, хоч чанкінг. Простими словами — він є процесом розбиття великої кількості інформації на невеликі «чанки» або блоки. Навіщо? Просто. Це полегшує сприйняття та запам'ятовування інформації й стає не так страшно братись за справу.
Де згодиться метод чанкінгу?
- Вивчення іноземних мов.
- Запам’ятовування історичних фактів.
- Управління проєктами.
- Підготовка до презентацій.
- Запам’ятовування номерів телефонів чи інших чисел.
- Засвоєння змісту текстів чи книжок.
- Письменницька діяльність — вона нас цікавить найбільше.
Навіщо все це обговорюємо?
Розбита на частини інформації легкодоступна й може довго зберігатися в нашій робочій пам’яті. Наш режим зосередженості має обмежену місткість. Тому слід позбутися всіх чинників що відвертають увагу, таких що можуть зайняти будь-яку ділянку робочої пам'яті. Та й глибока й рутинна робота, що вимагає концентрації уваги, неможлива за наявності відвертальних чинників.
Що може завадити чанігнувати?
Ілюзія компетентності. Ніби ви вже знаєте відповідь. Це пастка. Будьте обережні з ілюзією компетентності. Розуміння або видимість відповіді не означає, що ви її усвідомили й засвоїли предмет. Не бійтесь помилятись. Помилки — це добре. Вони дають змогу позбутися ілюзій. Й творчість, як сказав хтось із відомих — це здатність робити помилки.
Чанкінг (поділ) його девіз — розділяй і володарюй.
Чим він стане в пригоді письменникам?
Наприклад тоді, коли треба організувати контент, структурувати інформацію, спланувати роботу над великим обсягом тексту — статтею, романом або сценарієм.
Що з цього приводу думають відомі автори:
Енн Ламотт (Anne Lamott) у книзі «Птах за птахом» пояснює, написання тексту — складне завдання. Працювати над ним потрібно як з іншими великими справами — розбити завдання на підпункти. Потім почати з виконання першого. «Не бійтеся брати паузи та відпочивати. Не намагайтеся подужати все й одразу, а пишіть маленькими порціями — так ви не збожеволієте».
Рей Бредбері (Ray Bradbury): «Пишіть прости речення, а потім розширюйте їх, додавайте деталі й смисли. Спочатку створіть структуру, а потім дозвольте історії розгортатися.»
Ернест Гемінгвей (Ernest Hemingway) «Коли я описую етапи письма, то думаю про одне: як зробити процес стабільним. Ви не можете написати все відразу. Почніть з малого, і крок за кроком рухайтеся вперед.»
Елізабет Гілберт (Elizabeth Gilbert): «Організація і розбивка великого проєкту на менші сегменти допомагає уникнути відчуття пригнічення й зберегти мотивацію.»
Кілька способів, як письменникам можна використовувати метод чанкінгу:
1. Розбивайте текст на абзаци.
Це зробить текст читабельнішим, структурованішим, та надалі збереже увагу читача.
Робіть абзаци короткими й зосередженими на одній думці або ідеї. Або щоб додати тексту динаміку, чергуйте розмір абзаців. Замість довгого абзацу, що містить кілька ідей, розбийте його на кілька коротших абзаців.
2. Створюйте логічні розділи.
Розділіть великий текст на розділи з чіткими заголовками, що описують зміст кожного.
Якщо ви пишете наукову статтю, розділіть її на етапи, пункти плану: Вступ, Мета дослідження, Методи, Результати, Обговорення і Висновки.
Якщо пишете роман чи сценарій, то розбийте його на великі блоки, менші і ще менші, як будуєте пірамідку.
Розділіть роман на глави, далі на епізоди, потім на сцени тощо.
Або так:
Глава 1: Експозиція: (також кілька актів всередині, залежить від структури яку ви любите використовувати триактну чи п'ятиактну)
Глава 2: Зав'язка
Глава 3: Розвиток дії
Глава 4: Кульмінація
Глава 5: Розв’язка
3. Використовуйте марковані й нумеровані списки (підходить для статей й дописів у соцмережах) вони виокремлюють найважливіше і спрощують сприйняття великих обсягів тексту.
4. Складайте план або конспект.
Складіть конспект або план перед написанням великого тексту, щоб бачити загальну структуру та деталі майбутньої роботи.
Структура оповіді з коротким конспектом, що в середині виглядатиме так: вступ (експозиція), зав’язка, розвиток дії (підйом дії), кульмінація, розв’язка (спад дії), звершення.
Конспектом може стати синопсис. Якщо ви напишете його до роману, можна підлягати у нього як у шпаргалку.
Синопсис — це короткий опис змісту літературного твору, фільму, статті або будь-якого іншого проєкту, що дає загальне уявлення про його основні елементи без глибокого занурення в деталі. Синопсис використовується для презентації ідей видавцям.
5. Розробка персонажів: окремо випишіть їх характеристики, портрет, мотивацію, арки тощо.
Чанкінг гарний метод не лише для завучок, тривожних людей і хронічних прокрастинаторів, він також може бути корисним творчим людям у повсякденному житті, власне їм в першу чергу.
Для творчості жити, чанкінг — інструмент стимулювання та підтримки креативного мислення. Навіть в побутових речах, як складання списків продуктів чи планування подорожі. Чанкін просто вгамувує хаос.
Також, розбиваючи складні, об’ємні завдання на менші частини, можна знайти нові шляхи для досягнення цілей, реалізації планів та віднайти альтернативні підходи до розв'язання непростих, багатошарових завдань. Наприклад, задаючи ланцюг запитань «Що буде потім?» або «Щоби що?»
Творчим бути важко і непродуктивно з погляду збереження сил психіки. Тому, зазвичай, люди мислять шаблонно. Не тому, що ліниві, а тому, що мозок не хоче додаткового навантаження. Його задача — виживання, а не креативність. Будь-яка новизна дорівнює додаткові, недоцільні для виживання витрати психічної енергії.
Тому, побачивши знайомий шаблон, концепцію, хочеться застосувати до поточної проблеми саме її — готову ідею. Це може завадити знайти найкраще, актуальне до контексту рішення. Бо воно не на поверхні. На поверхні автоматизм.
Порада:
Спробуйте поставити під сумнів перше рішення що виникне, взяти паузу, розбити на етапи (чанінгувати) і подивитися на рішення з різних кутів. Може щось треба додати або викинути.
Ще, іноді варто зробити крок назад, щоб побачити картину з іншого ракурсу. Чанкінг у зворотному напрямку також можливий.
На останок, пригадаємо — великий обсяг інформації мозок сприймає як загрозу гомеостазу. Як складну та енергетично затратну задачу. А дії, що вимагають великих витрат енергії, часто спричиняють зволікання. Простіше кажучи — прокрастинацію.
Не прокрастинуй — чанінгуй!
Звідки ноги ростуть?
Психіка сприймає великий обсяг інформації як складну задачу, проблему і чинить опір. Це явище називається інформаційним перевантаженням (англ. information overload) і може призводити до стресу, тривоги та втрати продуктивності у вигляді прокрастинації та інших способів уникання. Тому чанкін дієвий спосіб оминути психологічні захисти.
Ми беремо собі на творчу кухню що вже працює у вузькопрофільних спеціалістів, хоч чанкінг. Простими словами — він є процесом розбиття великої кількості інформації на невеликі «чанки» або блоки. Навіщо? Просто. Це полегшує сприйняття та запам'ятовування інформації й стає не так страшно братись за справу.
Де згодиться метод чанкінгу?
- Вивчення іноземних мов.
- Запам’ятовування історичних фактів.
- Управління проєктами.
- Підготовка до презентацій.
- Запам’ятовування номерів телефонів чи інших чисел.
- Засвоєння змісту текстів чи книжок.
- Письменницька діяльність — вона нас цікавить найбільше.
Навіщо все це обговорюємо?
Розбита на частини інформації легкодоступна й може довго зберігатися в нашій робочій пам’яті. Наш режим зосередженості має обмежену місткість. Тому слід позбутися всіх чинників що відвертають увагу, таких що можуть зайняти будь-яку ділянку робочої пам'яті. Та й глибока й рутинна робота, що вимагає концентрації уваги, неможлива за наявності відвертальних чинників.
Що може завадити чанігнувати?
Ілюзія компетентності. Ніби ви вже знаєте відповідь. Це пастка. Будьте обережні з ілюзією компетентності. Розуміння або видимість відповіді не означає, що ви її усвідомили й засвоїли предмет. Не бійтесь помилятись. Помилки — це добре. Вони дають змогу позбутися ілюзій. Й творчість, як сказав хтось із відомих — це здатність робити помилки.
Чанкінг (поділ) його девіз — розділяй і володарюй.
Чим він стане в пригоді письменникам?
Наприклад тоді, коли треба організувати контент, структурувати інформацію, спланувати роботу над великим обсягом тексту — статтею, романом або сценарієм.
Що з цього приводу думають відомі автори:
Енн Ламотт (Anne Lamott) у книзі «Птах за птахом» пояснює, написання тексту — складне завдання. Працювати над ним потрібно як з іншими великими справами — розбити завдання на підпункти. Потім почати з виконання першого. «Не бійтеся брати паузи та відпочивати. Не намагайтеся подужати все й одразу, а пишіть маленькими порціями — так ви не збожеволієте».
Рей Бредбері (Ray Bradbury): «Пишіть прости речення, а потім розширюйте їх, додавайте деталі й смисли. Спочатку створіть структуру, а потім дозвольте історії розгортатися.»
Ернест Гемінгвей (Ernest Hemingway) «Коли я описую етапи письма, то думаю про одне: як зробити процес стабільним. Ви не можете написати все відразу. Почніть з малого, і крок за кроком рухайтеся вперед.»
Елізабет Гілберт (Elizabeth Gilbert): «Організація і розбивка великого проєкту на менші сегменти допомагає уникнути відчуття пригнічення й зберегти мотивацію.»
Кілька способів, як письменникам можна використовувати метод чанкінгу:
1. Розбивайте текст на абзаци.
Це зробить текст читабельнішим, структурованішим, та надалі збереже увагу читача.
Робіть абзаци короткими й зосередженими на одній думці або ідеї. Або щоб додати тексту динаміку, чергуйте розмір абзаців. Замість довгого абзацу, що містить кілька ідей, розбийте його на кілька коротших абзаців.
2. Створюйте логічні розділи.
Розділіть великий текст на розділи з чіткими заголовками, що описують зміст кожного.
Якщо ви пишете наукову статтю, розділіть її на етапи, пункти плану: Вступ, Мета дослідження, Методи, Результати, Обговорення і Висновки.
Якщо пишете роман чи сценарій, то розбийте його на великі блоки, менші і ще менші, як будуєте пірамідку.
Розділіть роман на глави, далі на епізоди, потім на сцени тощо.
Або так:
Глава 1: Експозиція: (також кілька актів всередині, залежить від структури яку ви любите використовувати триактну чи п'ятиактну)
Глава 2: Зав'язка
Глава 3: Розвиток дії
Глава 4: Кульмінація
Глава 5: Розв’язка
3. Використовуйте марковані й нумеровані списки (підходить для статей й дописів у соцмережах) вони виокремлюють найважливіше і спрощують сприйняття великих обсягів тексту.
4. Складайте план або конспект.
Складіть конспект або план перед написанням великого тексту, щоб бачити загальну структуру та деталі майбутньої роботи.
Структура оповіді з коротким конспектом, що в середині виглядатиме так: вступ (експозиція), зав’язка, розвиток дії (підйом дії), кульмінація, розв’язка (спад дії), звершення.
Конспектом може стати синопсис. Якщо ви напишете його до роману, можна підлягати у нього як у шпаргалку.
Синопсис — це короткий опис змісту літературного твору, фільму, статті або будь-якого іншого проєкту, що дає загальне уявлення про його основні елементи без глибокого занурення в деталі. Синопсис використовується для презентації ідей видавцям.
5. Розробка персонажів: окремо випишіть їх характеристики, портрет, мотивацію, арки тощо.
Чанкінг гарний метод не лише для завучок, тривожних людей і хронічних прокрастинаторів, він також може бути корисним творчим людям у повсякденному житті, власне їм в першу чергу.
Для творчості жити, чанкінг — інструмент стимулювання та підтримки креативного мислення. Навіть в побутових речах, як складання списків продуктів чи планування подорожі. Чанкін просто вгамувує хаос.
Також, розбиваючи складні, об’ємні завдання на менші частини, можна знайти нові шляхи для досягнення цілей, реалізації планів та віднайти альтернативні підходи до розв'язання непростих, багатошарових завдань. Наприклад, задаючи ланцюг запитань «Що буде потім?» або «Щоби що?»
***
Творчим бути важко і непродуктивно з погляду збереження сил психіки. Тому, зазвичай, люди мислять шаблонно. Не тому, що ліниві, а тому, що мозок не хоче додаткового навантаження. Його задача — виживання, а не креативність. Будь-яка новизна дорівнює додаткові, недоцільні для виживання витрати психічної енергії.
Тому, побачивши знайомий шаблон, концепцію, хочеться застосувати до поточної проблеми саме її — готову ідею. Це може завадити знайти найкраще, актуальне до контексту рішення. Бо воно не на поверхні. На поверхні автоматизм.
Порада:
Спробуйте поставити під сумнів перше рішення що виникне, взяти паузу, розбити на етапи (чанінгувати) і подивитися на рішення з різних кутів. Може щось треба додати або викинути.
Ще, іноді варто зробити крок назад, щоб побачити картину з іншого ракурсу. Чанкінг у зворотному напрямку також можливий.
На останок, пригадаємо — великий обсяг інформації мозок сприймає як загрозу гомеостазу. Як складну та енергетично затратну задачу. А дії, що вимагають великих витрат енергії, часто спричиняють зволікання. Простіше кажучи — прокрастинацію.
Не прокрастинуй — чанінгуй!