ГОТУЄМО МІС МАРПЛ ПО-УКРАЇНСЬКІ — 10 ІНГРІДІЄНТІВ СТРАВИ
Я дуже люблю міс Марпл Агати Крісті. Зараз, коли зло у світі стало таким всесильним та очевидним, для мене особливо цінні затишні англійські детективи. Зло в них може з'явитися в будь-якому обличчі, в обличчі будь-кого з вузького кола друзів або родичів. Але темряві протистоїть добро. Воно має потужний інструмент — загадкову «жіночу інтуїцію», а його ареною є маленьке село.
Іноді запитую себе, чому персонажа, подібного до Джейн Марпл, ще немає в українській літературі? І взагалі, якою б могла бути героїня в наших реаліях, зберігши при цьому чарівність оригіналу? Як читач і шанувальник класичного детектива, я вирішила візуалізувати, яку міс Марпл я хотіла б бачити в детективному напрямі сучукрліту. Для початку дамо їй ім’я —Євгенія Яворська (мій дуже приблизний переклад імені).
1) Особистий статус. Звичайно, вона самотня — вдова чи розлучена. Не думаю, що в 21-му столітті варто робити пані Яворську сором'язливою старою дівою як міс Марпл. Та настільки консервативна, що в одному з оповідань навіть червоніє при згадці про чиюсь вагітність. Наша пані Яворська трохи сучасніша. Можливо, вона навіть має залицяльника. Але живе вона одна: саме відсутність сімейних обов'язків дає їй багато часу на роздуми про злочини та покарання.
2) Професійний статус. Джейн Марпл не мала професії, як і більшість леді її кола в першій половині 20-го століття. У Євгенії Яворської, звісно, має бути професія. Я уявляю її вчителькою на пенсії. В принципі вона можепрацювати в будь-якій сфері, де є можливість спостерігати за людьми. Адже славнозвісний метод Марпл будується саме на спостережливості.
3) Місце. Українська міс Марпл може жити у будь-якому селі чи провінційному містечку України. Головне, щоб читач відчув, як їй затишно у цьому просторі. Але там обов'язково багато самотніх жінок — треба ж з кимось пліткувати. Багато з них тримає господарство — город, кури. Сюжет першої книги може бути про щось таке, як крадіжка корови у сусідки Марти.
4) Захоплення. Пані Яворська, як і Джейн Марпл, любить порпатися у саду. У цьому українські та англійські пенсіонери схожі. Єдина умова — ні гектарів картоплі, ні корови у героїні немає, інакше часу на злочини зовсім не залишиться.
5) Метод. Основний метод міс Марпл — паралелі та аналогії. Вона добре знає людську натуру і кожен злочин викликає у неї спогад із власного досвіду. Вона психолог без диплома. Це те, що безумовно має залишитися при адаптації героїні.
6) Фішка. У міс Марпл — це в'язання. Саме воно допомагало їй думати, зосереджуватися, підштовхувало до рішень. Що допомагатиме шукати відповіді Євгенії Яворській? Це, звичайно, може бути щось дуже автентичне на кшталт борщівської вишивки. Або, як варіант, настільні ігри. Поки вона грає з кимось у «монополію», просуваючи полем фішки, у неї з'являється підозрюваний — односелець дід Михайло. Він вважає, що його власна корова померла з вини сусідки Марти, а це вже мотив — крадіжка з помсти.
7) Об'єктивність. Пані Яворська, як і міс Марпл, є незалежною у своїй думці. Вона не лізе в сільські конфлікти і дотримується «презумпції невинності» щодо сусідки Марти та діда Михайла, які постійно з'ясовують стосунки у стилі кайдашевої родини.
8) Партнери. Пані Яворська, звичайно, має помічників. Наприклад, місцевого дільничного. Саме йому вона розповість про те, що бачила діда Михайла біля сараю увечері. Наша героїня таки допитлива.
9) Почуття справедливості. Особливість міс Марпл у тому, що її обурює несправедливість до безневинно засуджених. «Що скажуть люди» —одна із основних цінностей українського села. Коли діда Михайла таки випустять із поліції, знявши звинувачення щодо крадіжки корови, туманпідозр у односельців все одно залишиться. І тут за нього заступиться незрівнянна пані Яворська, саме щоб припинити хвилю пліток. Колишня вчителька добре знає людську натуру — її й світлу, й темну сторону. Вона не вдає, що зла на світі немає. Вона з ним бореться.
10) Витонченість злочину. Злочини в нашій глибинці повинні бути такими ж заплутаними, як і в літературному оригіналі. Наприклад, корову не можуть вкрасти волоцюги із банальних причин — їсти хочеться. Варіант розв'язки: корову у сусідки вкрали для того, щоби відвернути увагу від іншого злочину. У неї викрали папки покійного сина-фізика, в яких містилися круті наукові відкриття та які могли б продати за великі гроші. Для жінки ж папери не становили особливого інтересу, і вона навіть не одразу звернула увагу на їхню пропажу, бо вся увага була спрямована на те, як повернути корову додому. І лише уважна пані Євгенія звернула увагу на легкий безлад у шафі. Можливо, це їй нагадало якийсь випадок із шкільної практики сорокарічної давнини. А хто злочинець? Може, придумаємо разом?
Палімпсести та адаптації відомих героїв у нових умовах — не така вже нова річ. А якщо вони зроблені добре — це тільки зміцнює позиції першоджерела, не завдаючи йому особливої шкоди. Посилаю ідею в космос і сподіваюся, що вона потрапить у благодатний ґрунт. Як читач, буду щасливою.
Я дуже люблю міс Марпл Агати Крісті. Зараз, коли зло у світі стало таким всесильним та очевидним, для мене особливо цінні затишні англійські детективи. Зло в них може з'явитися в будь-якому обличчі, в обличчі будь-кого з вузького кола друзів або родичів. Але темряві протистоїть добро. Воно має потужний інструмент — загадкову «жіночу інтуїцію», а його ареною є маленьке село.
Іноді запитую себе, чому персонажа, подібного до Джейн Марпл, ще немає в українській літературі? І взагалі, якою б могла бути героїня в наших реаліях, зберігши при цьому чарівність оригіналу? Як читач і шанувальник класичного детектива, я вирішила візуалізувати, яку міс Марпл я хотіла б бачити в детективному напрямі сучукрліту. Для початку дамо їй ім’я —Євгенія Яворська (мій дуже приблизний переклад імені).
1) Особистий статус. Звичайно, вона самотня — вдова чи розлучена. Не думаю, що в 21-му столітті варто робити пані Яворську сором'язливою старою дівою як міс Марпл. Та настільки консервативна, що в одному з оповідань навіть червоніє при згадці про чиюсь вагітність. Наша пані Яворська трохи сучасніша. Можливо, вона навіть має залицяльника. Але живе вона одна: саме відсутність сімейних обов'язків дає їй багато часу на роздуми про злочини та покарання.
2) Професійний статус. Джейн Марпл не мала професії, як і більшість леді її кола в першій половині 20-го століття. У Євгенії Яворської, звісно, має бути професія. Я уявляю її вчителькою на пенсії. В принципі вона можепрацювати в будь-якій сфері, де є можливість спостерігати за людьми. Адже славнозвісний метод Марпл будується саме на спостережливості.
3) Місце. Українська міс Марпл може жити у будь-якому селі чи провінційному містечку України. Головне, щоб читач відчув, як їй затишно у цьому просторі. Але там обов'язково багато самотніх жінок — треба ж з кимось пліткувати. Багато з них тримає господарство — город, кури. Сюжет першої книги може бути про щось таке, як крадіжка корови у сусідки Марти.
4) Захоплення. Пані Яворська, як і Джейн Марпл, любить порпатися у саду. У цьому українські та англійські пенсіонери схожі. Єдина умова — ні гектарів картоплі, ні корови у героїні немає, інакше часу на злочини зовсім не залишиться.
5) Метод. Основний метод міс Марпл — паралелі та аналогії. Вона добре знає людську натуру і кожен злочин викликає у неї спогад із власного досвіду. Вона психолог без диплома. Це те, що безумовно має залишитися при адаптації героїні.
6) Фішка. У міс Марпл — це в'язання. Саме воно допомагало їй думати, зосереджуватися, підштовхувало до рішень. Що допомагатиме шукати відповіді Євгенії Яворській? Це, звичайно, може бути щось дуже автентичне на кшталт борщівської вишивки. Або, як варіант, настільні ігри. Поки вона грає з кимось у «монополію», просуваючи полем фішки, у неї з'являється підозрюваний — односелець дід Михайло. Він вважає, що його власна корова померла з вини сусідки Марти, а це вже мотив — крадіжка з помсти.
7) Об'єктивність. Пані Яворська, як і міс Марпл, є незалежною у своїй думці. Вона не лізе в сільські конфлікти і дотримується «презумпції невинності» щодо сусідки Марти та діда Михайла, які постійно з'ясовують стосунки у стилі кайдашевої родини.
8) Партнери. Пані Яворська, звичайно, має помічників. Наприклад, місцевого дільничного. Саме йому вона розповість про те, що бачила діда Михайла біля сараю увечері. Наша героїня таки допитлива.
9) Почуття справедливості. Особливість міс Марпл у тому, що її обурює несправедливість до безневинно засуджених. «Що скажуть люди» —одна із основних цінностей українського села. Коли діда Михайла таки випустять із поліції, знявши звинувачення щодо крадіжки корови, туманпідозр у односельців все одно залишиться. І тут за нього заступиться незрівнянна пані Яворська, саме щоб припинити хвилю пліток. Колишня вчителька добре знає людську натуру — її й світлу, й темну сторону. Вона не вдає, що зла на світі немає. Вона з ним бореться.
10) Витонченість злочину. Злочини в нашій глибинці повинні бути такими ж заплутаними, як і в літературному оригіналі. Наприклад, корову не можуть вкрасти волоцюги із банальних причин — їсти хочеться. Варіант розв'язки: корову у сусідки вкрали для того, щоби відвернути увагу від іншого злочину. У неї викрали папки покійного сина-фізика, в яких містилися круті наукові відкриття та які могли б продати за великі гроші. Для жінки ж папери не становили особливого інтересу, і вона навіть не одразу звернула увагу на їхню пропажу, бо вся увага була спрямована на те, як повернути корову додому. І лише уважна пані Євгенія звернула увагу на легкий безлад у шафі. Можливо, це їй нагадало якийсь випадок із шкільної практики сорокарічної давнини. А хто злочинець? Може, придумаємо разом?
Палімпсести та адаптації відомих героїв у нових умовах — не така вже нова річ. А якщо вони зроблені добре — це тільки зміцнює позиції першоджерела, не завдаючи йому особливої шкоди. Посилаю ідею в космос і сподіваюся, що вона потрапить у благодатний ґрунт. Як читач, буду щасливою.
