ПЕРШИЙ НОМЕР
Поезія

ВЕСНА

Весна

Весна. Веселики вгорі. Виспівує вивільга.

В'ється воринами в'юнок.

Василько вийшов верандою, викинув валянки, взяв велосипед. Воля! Весело в’їздився.

Вибігла Василинка. Вигоном вибігалася вволю. Вголос виспівувала, викрикувала. Вітер Василинці виціловує вилиці. Взагалі вона втомилася.

Вітер виколихує верховіття верб. Вдалині видніється верболіз. Він ворушиться. Вепри вештаються, вивертають воронки.

Вороння вгіддя вруно вкрило.

Вершник верхи вскач.

Воли воза везуть.

Вогняний високосвіт випливає видноколом. Вода відображає великий високосвіт.

Весляр веслами веслує.

Вже вечоріє. Василинка вдома. Вечерю варить — вареники. Відпочила. Вишиває веселкову вишиванку. Взяла веретено. Вертить веретеном вовну.

В’яже. Втомилася. Вляглася відпочивати.

Вранці висунеться високосвіт.

Весна вкотре весело вируватиме.